Макс Кириченко

Серпень 5, 2023 Київ 

Самооцінка - що це і з чим його їдять 

А давайте поговорімо про самооцінку? (лонгрід)
Багато моїх клієнтів вважають, що висока самооцінка це щось на кшталт суперсили. Тобто тільки дуже сильна людина може мати високу самооцінку. 
І ця магічна сила, що штовхає її вперед і є причина її успіхів, що не дозволяє їй впасти в сумніви або піддатись своїм страхам. 
А на питання де ж береться ця суперсила, вони тиснуть плечима і кажуть, типу, що напевно вона здобула її десь “в боях” або такою народилася) 
Але у мене є для вас новина: не має жодної людини в цьому світі, жодної, яка б нічого не боялась. 
Ми всі люди. І всі ми безсумнівно в цьому світі чогось боїмось. Хтось - працювати на себе, хтось - темноти, хтось - виступати на публіці, а хтось, - взагалі, залишитись на самоті.
І це нормально) 
Єдине, що нас всіх відрізняє, і взагалі відрізняє людей зі здоровою самооцінкою від інших - це відношення до цього страху. 
Зараз поясню. 
Для перших - боятися це нормально, вони розуміють, що з ними відбувається приблизно так: “мені страшно, але все окей, це нормально, всі бояться, я можу спробувати, а далі подивимось що буде”, для інших же, життя - це максимальна загроза, ризик, що з ними щось може статися. Тож їхня психіка взагалі їм нічого не пояснює, а просто робить все можливе, щоб запобігти можливим стражданням, навіть якщо вони тільки у них в голові. 
Тож в крайній формі це може бути як “треба робити, я ж не слабак”, “я краще знаю”, “я маю все передбачити”, “пофіг на методи, головне - результат”…- синдром відмінника, нарцисизм, контроль, агресія, та тиск. 
Або ж інша крайність: “краще нічого не робити”, “якось само владнається“, “що скажуть інші”, “почекаємо” - жертвенність, маніпуляції, підлаштування, втеча та перекладання важливих рішень на когось іншого. 
Що ж ми маємо в підсумку? І там і там страхи. І там і там дії. 
Однак одні люди можуть сприймати їх адекватно, інші ж намагаються максимально захистись, змусити себе, перебороти це відчуття або передбачити все наперед, думаючи що вони роблять щось або можуть зробити щось не так. 
Чому так відбувається?! 
Все просто, вся справа в переконаннях. 
Наша самооцінка, як, насправді і будь-яка ідея про себе, будується виключно на них. 
І насправді не так вже важливо, що саме і як саме ми про себе думаємо, і навіть не важливо, що і як ми робимо. Це все є тільки наслідками наших переконань. 
Наведу простий приклад. Одна моя клієнтка прожила все своє життя до початку нашої роботи в парадигмі, що треба “бути сильною!”. Вона мала власний бізнес, сімʼю, чоловіка, була самостійною до неможливості і на думку будь-якої людини, хто її зустрічав, неймовірно сильна та впевнена в собі особа. 
Однак наодинці, коли ми зустрічались, вона плакала та розповідала мені наскільки вона втомилась, була виснажена і нещасна. І якщо б не діти взагалі б вже кинула це все і з радістю втекла кудись якомога далі або вийшла у вікно. 
Тож за цим великим шаром захисту та показної сили, десь глибоко глибоко в середині, ховалась маленька налякана дівчинка, яка була переконана, що проявляти себе - це небезпечно. 
А Успіх? Гроші? Сім’я? - спитаєте ви. Чи це не гарний бонус такого захисту? 
Ні. Бо це все було не її бажання. 
Досягати цього всього їй було вкрай потрібно, бо вона боялась. 
Так саме як і в дитинстві їй потрібно було довести мамі, що вона не погана. Що вона виправдала всі її очікування і головне - не зробила нічого поганого, за що її можуть покарати. 
Страх і ідея, що її не будуть любити і залишать саму штовхала її на все, аби не бути слабкою. 
І так по колу, з року в рік, все життя - довести всім, що вона не боїться. 
Захиститись, а краще передбачити загрозу. 
А якщо не можливо - просто втекти, коли це ще було можливо, навіть у думках.   
Чи висока це самооцінка? - ні. Чи здорове це та задовільне життя? - не дуже, правда…
Тож звісно ми почали перебудовувати це все, міняти ці переконання. І врешті решт вона почала послаблювати цей захист й прийшла до спокою. 
І тільки в цей момент вона змогла по справжньому подивитись на себе і ВІДЧУТИ себе. 
Без захисту та страху. 
І саме це й принесло їй ту впевненість, яку вона так хотіла.  
І стала основою її самооцінки. 
Вона почала робити те що ніколи до цього не робила - любити та проявляти себе. 
Бо тільки допомагаючи своєму маленькому хлопчику чи дівчинці навчитись проявляти себе з любов’ю та турботою ми можемо знайти справжню силу. 
І робити те, що нам дійсно хочеться) бо саме там ховається джерело наших справжніх бажань) 
І ось це і є здорова самооцінка в моєму розумінні. 
Основа, від якої буде будуватися все інше. 
І сила і мудрість і головне - класне спокійне життя! 😊
Дякую, що дочитали до кінця) і до зустрічі на консультаціях 🙏