Макс Кириченко

Грудень 1, 2023 Київ 

Практична сесія з клієнтом 

Ми зустрілися онлайн. Молода мама, допустимо Ліза, і я. 
У Лізи було дуже важке минуле. Абьюзивний чоловік, тато з алкозалежністю, насилля, втеча з дитиною… Багато всього. 
Але, коли ми зустрілися вперше онлайн вона вразила мене своїм позитивом.  
Вона посміхалась, була дуже активна. Розмовляла про свій стан, як живе вже в іншій країні з новим чоловіком і хоче займатися собою. Я був дуже приємно вражений)  
Однак минуле не зникло повністю з її життя, тож страхи та флешбеки викликали певну тривогу і вона хотіла з цим справитися. 
Ми почали працювати.  
Ми одразу знайшли класний контакт, тож трохи поспілкувавшись я запропонував їй піти в сесію, подивитися що саме викликає у неї ці тривожні думки.
Для себе я припускав, що мова піде про чоловіка та батька, будуть заряджені події з її життя або страхи, що застрягли в підсвідомості … але на ділі, все відбулося зовсім інакше 🙂
Ми, як завжди, «зайшли» через відчуття. 
Взяли образ страху, що з’являвся нещодавно і почали працювати.  
Було щось дуже незвичне в тому як працювала її психіка. Ми занурювались все глибше та глибше, а її психіка, здавалось, сама веде нас за собою, випереджаючи запитання. 
Здавалось, що вона ніби крізь масло прослизає скрізь своє минуле, не застряючи в подіях…. 
Я подумав про себе "ми так точно відкопаємо щось класне", так воно і вийшло 😊 
Єдина подія, що вийшла до нас з підсвідомого була пов'язана з смертю її матері, яку та пережила у 16 років. Це був дуже важливий особистий момент, який потребував окремої роботи. 
Тож я вирішив попрацювати над цим після сесії і повів її далі.... 
Ми занурювались глибше
Її Образи почали мінятися…. Ми спостерігали за цим процесом, а потім Лиза відчула як все змінилось і раптом сказала: я бачу гілки, верхівки дерев та сивого діда в накидці серед них 
Добре, кажу я, - запитай у нього, хто він? - попросив, я 
Це… - її очі рухались під зачиненими повіками…- це мій рід… - трохи невпевнено, але міцно вимовила вона - моє коріння…. - відповіла 
Ліза і я відчув як вона випрямилась та як міцно та твердо почав звучати її голос… 
Він хоче віддати мені свою накидку… - знов сказала Ліза 
Добре - кажу я - якщо хоче, то бери 🙂 якщо він віддає - з посмішкою відповів я 
Виходить? 
Так! - відповіла Ліза, - тепер вона у мене, на плечах… 
Клас! - сказав я, та відчув крізь її голос нібито дійсно весь її рід стояв зараз позаду неї й казав ці слова) 
Як ти себе відчуваєш? - повільно запитав я 
Оу… це щось таке… - Ліза не могла підібрати слів…- щось таке, що я так довго шукала і не могла знайти… розумієш?! це таке відчуття… як тобі описати?! … ніби ти відчуваєш… що ти НЕ ОДИН! 
Розумію) - повільно відповів я
Я бачу це як коріння, що проросло прямо крізь мої ноги з землі. Це як зв’язок! просто неймовірно!….
Так, сказав я - це твій зв’язок з твоїм родом, це його сила і підтримка і тепер вона буде завжди з тобою! 
І ми взяли цей ресурс. Я допоміг Лізі пропустити цю енергію крізь кожну клітинку свого тіла. Вона робила це і водночас відчувала цю неймовірну силу, що йшла від її роду крізь її ноги та тіло. Вона обіймала і гладила себе, насолоджуючись процесом.  
Вона вперше ВІДЧУЛА що була не одна)
Це було неймовірне і нове відчуття! Я бачив як її обличчя випромінювало задоволення і сам відчував це, ніби був там, десь поруч із нею...)  
Час підходив до кінця, ми потроху закінчили й вийшли з сесії. 
Ліза все ще продовжувала гладити себе і дивилася на все навколо, немов дитина, що бачила все вперше.  
Боже, Макс, це так гарно! Я хочу зараз піти в парк і просто дивитися навколо.. - сказала вона. Просто збирати листя та насолоджуватись…! 
Це неймовірно!) наче все стало красивіше якось та яскравіше… Що зі мною сталося?😊) 
Ти просто отримала доступ до свого найпотужнішого ресурсу - сили твого Роду. - посміхаючись відповів я. І тепер ця енергія буде завжди з тобою, коли ти цього захочеш!
Ми ще трохи поспілкувались, я попросив її дещо зробити та дав декілька завдань на дім. 
Вона подякувала, і ми попрощалися. 
Я закрив кришку ноутбука, але ніяк не міг зупинитися відчуваючи ту неймовірну енергію що йшла через цю маленьку дівчину навколо, через екран і мене. 
Я ще раз посміхнувся і згадав дуже схожу сесію, що колись була і у мене. Коли я вперше по справжньому відчув свій рід… 
Як же все ж таки важливо знати, що ми в цьому світі не одні!☺️